Зрадливий херувим на серце шле печалі,
Навіює безвихідь почуттям,
Щоб думав я, що небеса зі сталі,
І став печаллю сам.
Я не піддамся смутку і журбі.
Нехай твоє залишиться тобі.
Він каже: «Ти слабкий, в тобі немає сили,
Тобі не досягти Господніх нагород».
Він хоче, щоби плив я до могили
За хвилями життєвих вод.
Та я змагатимусь, не здамся в боротьбі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
Або нашіптує: «Ти зовсім безталанний.
Даремно воду в ступі не товчи.
Він прийме спів мистецький, бездоганний,
Тож ліпше помовчи».
Прославлю Господа на будь-якій трубі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
«Ти, - каже, - так нагадуєш невдаху.
А прийдеш ще до гіршого кінця».
Мене зловити хоче в лапи страху,
Мов кицька горобця.
Носи свій страх на власному горбі –
Твоє нехай залишиться тобі.
Він кривиться: «Ти розігнавсь до раю,
Тому і не сподобався мені.
Для тебе я тепліше місце маю –
У пеклі, у незгасному вогні».
Господній я – і рай в моїй судьбі.
Твоє ж нехай залишиться тобі.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слава Богу. Добре, брате.Славте Господа бо тільки Йому належить слава. Комментарий автора: Дякую! Слава Ісусу Христу!
Дина Маяцкая.
2009-08-16 20:04:56
Очень хорошее стих-е, грамотно написанное и чувствуется уровень талантливого поэта! А главное-твердая вера, что Вы-Божий, несмотря на все ухищрения лукавого! Будьте благословенны!
Поэзия : Журавлиный клин. - Николай Зимин И дождя живые слезы
Барабанной застучат
Дробью по долинам снова ,
Чтобы снова в новом дне
Небо в цвете васильковом
Заглянуло , друг , к тебе .
Так и в жизни . Боль и горе
Душу , сердце наши рвут .
Но пройдет гроза и вскоре
Боль утихнет . Зарастут
Сердца раны и как птица
Вновь душа твоя летит.
Вновь душа твоя стремится
В небо . В небе хочет жить
С Богом , Богом справедливым
Среди белых облаков ,
Что летят все журавлиным
Клином в даль седых веков...
